Повернутися назад

Що таке антидискримінаційна експертиза підручників та для чого вона потрібна?

23.11.2021

Ніхто не стане сперечатися з тим фактом, що ми живимо в дискримінаційному суспільстві. Ми бачимо прояви агресії буквально в усіх сферах людського життя. Різноманітність та відмінність читається як вада чи вид протесту. Та хоча суспільство досить динамічно розвивається, дискримінація, в усіх її проявах, продовжує існувати.

Фундамент світогляду людини закладається з дитинства, оскільки більшу частину свого часу діти приділяють освітньому процесу, ми можемо стверджувати, що саме школа найбільш інтенсивно впливає на розвиток особистості. В цій статті ми розглянемо, на перший погляд, не очевидний простір дискримінації - шкільні підручники. Дискримінація за різними ознаками стрімко поширюється в системі освіти. Експертами було виявлено використання стереотипів, які певним чином можуть обмежувати чи применшувати права людини, і це просто недопустимо для підручників, які в першу чергу написані в якості навчального матеріалу для школярів. Звичайно в текстах та ілюстраціях дискримінація непряма, та як стверджують експерти, автори підручників навіть не замислюються над цим питанням, та тим більше не мають на меті когось дискримінувати. Тим не менш ця проблема досі актуальна, та на сьогодні, процедура антидискримінаційної експертизи освітнього контенту обовязкова для шкільних підручників.

Аналізом підручників займаються висококваліфіковані сертифіковані спеціалісти. Поспілкувавшись незодавно з ксперткою EdCamp пані Оленою Масалітіною, ми дізнались про основні проблеми, з якими прийшлось стикатися в процесі реалізації ідеї про створення експертизи та безпосередньо проведення самої експертизи. Справа в тому, що багато фахівців, авторів підручників та вчителів в школах, не вважають латентну дискримінацію проблемою. На їх думку, це дарма витрачений час та гроші. Більшість не бачать жодних проявів дискримінації в ілюстраціях чи текстах підручників. Та пані Олена розповіла нам про основні ознаки, які найбільше потрапляють під “гарячу руку” стереотипного мислення, та зазвичай стають проявом зневаги та байдужості.

**1. Дискримінація за гендерною ознакою**
Звичайно мова не йдеться про глобальні прояви гендерної нерівності, цього, на щастя, в шкільних підручниках не було виявлено, але все починається з малого. Для того щоб в майбутньому людина коректно сприймала поняття гендерної рівності необхідно з дитинства її цьому вчити та пояснювати. В сучасних підручниках дівчата та хлопці завжди зображені відносно всіх класичних стереотипів - дівчина в рожевому платті та з косичками йде разом із мамою в магазин за продуктами, а хлопець в сірій футболці та штанях грає з татом в футбол. Жінки у підручниках завжди виконують роль домогосподарки - “Тетянка з мамою спекли десять пиріжків” або “Щоб прибирати в кімнаті, Настя витратила півтори години ”. Це дискримінує жінку, та применшує її права та можливості. Та ще добре, якщо в підручнику взагалі використовують фемінітиви. Після первинної експертизи було виявлено декілька підручників, в яких жодного разу не згадувалась особа жіночої статі.

2. Дискримінація за національністю

Один з найпоширеніших проявів дискримінації. Україна - це багатонаціональна країна, і в українських школах вчаться діти різних національностей: азербайджанці, вірмени, євреї, роми, росіяни та багато інших. Автори підручників часто застосовують некоректні висловлювання стосовно етнічних ознак. Добре що слово “негр” стало табуїзмом в сучасній лексиці, а от слова на кшталт “циган” чи “циганка”чомусь досі іноді фігурують в текстах. Доречі, ще один неоднозначний момент, про який нам доповіла наша експертка, це недоречність використання словосполучення “солов'їна мова”. Виявляється, що це також, в певній мірі, прояв етнічної дискримінації. Для дітей інших національностей, рідна мова може бути не українська, тому акцентувати увагу на перевазі української мови над іншими теж не варто.

3. Дискримінація за віком

Ще зі школи пам'ятаю, якими немічними завжди зображували літніх людей в підручниках. Завжди зображені сивими та працюючими на городі чи в полі. Ця картинка не є об'єктивною, оскільки не зображує реальність. В підручнику повинне бути різноманіття та позитив. Далеко не всі бабусі та дідусі ходять із сивим волоссям, в хустинці та з тростиною. З тим же успіхом можемо цілком реально уявити, школяра, в якого бабуся їздить на мерседесі, носить сучасні стильні речі та ходить на фітнес, чому ні? Це реалії сучасного суспільства.

4. Дискримінація за сімейним станом

На жаль не кожна дитина росте в повній сім'ї, та нагадувати їй про це, шляхом зображення в підручниках великої щасливої сім'ї, недоцільно та неповажно. Це насправді може задіти почуття дитини, бо в житті бувають різні випадки, навіть трагічні, а автори підручників не замислюючись над цим, зображують і маму і тата, і братика з сестричкою, і ще й дідуся з бабусею.

5. Дискримінація за інвалідністю

Звичайно людям з інвалідністю потрібна особлива допомога, і це очевидно. Невже дитині в першому класі, все ще потрібно писати у підручнику під зображенням людини у візку - “людина з особливими потребами”? Дитина в 7 років це і сама здатна зрозуміти. Можна просто написати “людина з інвалідністю”, і це буде коректно. Експерти зауважують, що слова, які визивають співчуття, та націлені на зображення безпомічності вважаються дискримінаційними.

Ми розглянули не всі образи, які піддаються дискримінації, та все ж таки стає зрозумілим доцільність проведення антидискримінаційної експертизи підручників та вилучення нетолерантних виразів та зображень. Підручники необхідно редагувати і оновлювати, щоб відходити від старого радянського світу та стереотипного мислення. Урізноманітнюючи контент підручників, автор дає змогу дітям побачити нестандартні життєві ситуації, де персонажі займаються нестереотипною діяльністю, тим самим розвиваючи в дітях здорове та сенсетивне світосприйняття. Толерантність, уважність, повага, цікаві нові ролі та незвичний сюжет - ось, чого не вистачає сучасним шкільним підручникам, і саме експертиза підручників займається вирішенням цього питання.