Наші дослідження

Одним із ключових завдань роботи організації є створення грунтовної бази знань про фактори, що перешкоджають побудові рівноправного та вільного від дискримінації суспільства в Україні. Ми прагнемо створювати якісну аналітику, яка допоможе сприяти покращенню умов життя вразливих груп населення України і, зокрема, Придріпровського регіону. Над нашими дослідницькими проектами працюють досвічені експертки та дослідниці з вітчизняним та міжнародним досвідом роботи.

Вплив повномасштабної війни на умови праці викладач_ок в університетах Дніпра

За підтримки Luminate Foundation, Inc.

Метою цього дослідження було з’ясувати ключові впливи повномасштабної війни на умови праці викладацтва на прикладі окремого міста. Окремим фокусом аналізу були гендерні аспекти змін умов праці викладацтва під впливом війни. Дослідження проведене аналітичним центром Cedos на замовлення ГО «Платформа рівних можливостей» за підтримки Luminate Foundation.

Дивитися звіт

Виклики та специфіка кар’єрної
самореалізації жінок в сфері
місцевого самоврядування в мирний
час та у період воєнного стану

За підтримки Luminate Foundation, Inc.

Проблематика кар’єрної самореалізації жінок в системі місцевого самоврядування є нагальною потребою для створення інклюзивного простору соціальної справедливості, рівності прав і можливостей досягнення професійного успіху кожним. Аналіз проведених інтерв’ю дав можливість зафіксувати ряд проблемних кейсів, які не дивлячись на позитивні зміни в українському суспільстві з дотримання рівності прав, все ще присутні в системі професійних відносин.

Дивитися звіт

Проблеми та виклики вразливих груп
жінок у Дніпропетровській області
в умовах військового стану в Україні

За підтримки Luminate Foundation, Inc.

Повномасштабна війна безумовно стала викликом для всіх українок.
Особливо це стосується вразливих груп українських жінок, які стикаються з
наслідками війни найчастіше. Від 24 лютого жінки протистоять та борються
з російською агресією, воюють на передовій поряд з чоловіками, йдуть до
лав ЗСУ, служать в Територіальній обороні та протидіють агресору на всіх
існуючих фронтах. Саме тому для дослідження ми обрали категорії жінок,
які внаслідок повномасштабного вторгнення стали більш вразливими.
Виклики та потреби, з якими стикаються дані категорії жінок в умовах війни
є специфічними, саме тому потрібно досліджувати їх індивідуальний досвід.
Це дає змогу шукати ефективні шляхи вирішення проблем та впроваджувати
реформи, обґрунтовані особливими потребами вразливих груп. Саме це
наш шлях до змін та здорового українського суспільства в майбутньому.
Результати подібних досліджень безумовно привертають увагу
міжнародних спонсорів та волонтерів. Міжнародні організації та благодійні
фонди мають змогу обрати напрямок їхньої допомоги, що є неоціненним
вкладом у процес вирішення наявних проблем.
Не дивлячись на сучасні реалії, перебої в електромережах, повітряні тривоги
та ракетні обстріли, дослідницям вдалось зібрати необхідну інформацію,
проаналізувати її та презентувати цінні результати. Подібні дослідження
необхідні, особливо в такі складні часи, коли збір нових даних стає ще
одним випробуванням.
Для того, щоб свідомо оцінювати проблеми, які виникають сьогодні в
українському суспільстві, ми разом з колегами пропонуємо вам
ознайомитись зі звітом, підготовленим за результатами нашого
соціологічного дослідження

Проект виконано «НЕО Консалтинг Груп», на замовлення ГО “Платформа Рівних Можливостей”

Дивитися звіт

Працевлаштування українських жінок, що опинились в Польщі через російське вторгнення. Проблематика та основні потреби

В рамках дослідження було виокремлено дві категорії професій, які обирає велика кількість українських жінок , опинившись за кордоном, це сфера клінінгу/догляду та бʼюті сфера. Саме працівниць цих сфер було запрошено для участі в дослідженні.

Основна мета дослідження – виявити основні потреби та особливості перебування працевлаштованих українок в Польщі в 2022 році.

В рамках даного дослідження було прийнято рішення використовувати якісний метод дослідження – глибинні інтервʼю, для одержання інформації шляхом безпосередньої цілеспрямованої бесіди інтерв’юерки з респондентками.

Варто зазначити, що результати дослідження несуть ілюстраційний характер та не є репрезентативними.

Дивитися звіт

Вразливі групи: чи існує дискримінація в Україні?

У 2012-му році в Україні було ухвалено закон про Попередження та протидію дискримінації, який, поміж іншим, має захищати різні вразливі групи населення та сприяти подоланню нерівності та створенню рівних можливостей.

Втім, наскільки ефективним є цей закон, чи залишається питання дискримінації гострими для України, та які групи в наші країні зараз можна назвати вразливими і у чому полягає їхня незахищеність?

Дослідження про ситуацію з вразливими групами торкнеться наступних питань:

Наскільки населення України є обізнаним у питанні дискримінації вразливих груп?
Які в Україні є способи запобігання дискримінації та утворенню нових вразливих груп населення?
Якими є найкращі практики боротьби з дискримінацією за кордоном, що їх слід було б запозичити Україні?
Які сфери в нас малодосліджені? Яким вразливим групам наразі бракує уваги?
Що таке несвідома або невидима дискримінація? Як вона проявляється та наскільки поширеною вона є в Україні?

Ключові спільноти Дніпропетровської області: оцінка потреб після 24 лютого 2022

Війна тероризує Україну вже 8 років, проте після повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року мільйони українців та українок були змушені покинути свої домівки та переїхати в безпечніші місця. На жаль не всі групи населення мають можливість вільно переміститись в безпечне місце, оскільки стикаються з багатьма перешкодами.

Щоб оцінити основні потреби ключових спільнот наша громадська організація з експерткою Дафною Рачок провели дослідження стосовно ключових спільнот та ВПО у Дніпропетровській області. Було проведено 20 напівструктурованих глибинних інтерв’ю: 11 з представниками та представницями ключових спільнот, 7 з соц працівниками та 2 з лікарями при Кабінетах Довіри Дніпропетровської області. Загалом 14 інтерв’ю було записано у м.Кривий Ріг і 6 у м.Дніпро.

За даними ООН, після початку повномасштабного вторгнення росії, близько 6,5 мільйонів людей виїхало з України і близько 7 мільйонів людей стали ВПО. Серед них чимало представників та представниць ключових спільнот (секс-працівниці; люди, що вживають наркотики інʼєкційно; ЛГБТ+ люди; колишні увʼязнені). На жаль, наразі ми не маємо точних даних щодо кількості представників даних спільнот.

Ті області, що приймають ВПО, надають змогу представникам ключових спільнот отримувати послуги з профілактики та лікування ВІЛ, а також отримувати замісну підтримувально терапію (ЗПТ).

Центр Громадського Здоров’я МОЗ України створили національну гарячу лінію для питань про знаходження найближчого СНІД-Центру чи Кабінету Довіри, розробили телеграм-бот і сайт, щоб переселенці, що живуть з ВІЛ, могли дізнатися, де отримати АРТ за кордоном, де проконсультуватися з дружнім лікарем та які організації допомагають українкам з уразливих спільнот.

Через відносну близькість до зони бойових дій Дніпропетровська область прийняла більше 300,000 ВПО. Слід пам’ятати, що офіційні цифри часто занижені, адже далеко не всі ВПО офіційно реєструються та отримують посвідку на новому місці перебування. Найбільшу кількість ВПО-представників ключових спільнот прийняли міста Дніпро і Кривий Ріг. Дніпропетровська область є лідером серед областей по кількості ВПО, що отримують АРТ (метод терапії ВІЛ-інфекції). Станом на 1 липня 2022 року, на базі області було зареєстровано 473 ВПО, що отримували АРТ, на другому місці є Львівська область – 437 людини. За даними ЦГЗ, після Одеської області, Дніпровщина також є лідером по виявленості ВІЛ: у липні 2022 року в області було виявлено 278 нових випадків ВІЛ (для порівняння, в Одеській області, виявили 388 нових випадків).

Дніпропетровська область також є лідером серед областей за кількістю пацієнтів, що приймають замісну підтримувальну терапію (ЗПТ – метод лікування осіб із психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів). Станом на 1 липня 2022 року, ЦГЗ налічував 3633 пацієнтів, що отримували ЗПТ. Серед них, новими пацієнтами ЗПТ за червень стали 113 людей. Для порівняння, у травні, на Дніпровщині стало на облік 212.

Дивитися звіт

Проблеми та потреби вразливих груп
Дніпропетровської області –
представники ЛГБТІК+ спільноти

Дослідження присвячено проблемам та потребам представників_ць ЛГБТ+ спільноти в місті
Дніпро та Дніпропетровській області.

У результаті повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України 24
лютого 2022 року, змінилось життя фактично всіх, хто проживав, перебував у нашій державі.
Представники_ці ЛГБТ+ спільноти належали й належать до вразливих категорій населення,
оскільки не мають належного правового захисту, можуть бути жертвами насилля на ґрунті
ненависті тощо.
Метою дослідження було виявлення проблем, потреб опитуваних осіб, фіксування їх
емоційного, психологічного стану, збір досвідів переживання війни.
Для збору інформації було використано інтерв’ю, як метод одержання інформації шляхом
безпосередньої цілеспрямованої бесіди інтерв’юерки з респондентом_ками (як оффлайн, так
і онлайн).
Питання для опитування надано очільницями ГО «Платформа рівних можливостей»
Мариною Шевцовою та ГО «Gender Stream» Ольгою Поляковою.

Дивитися звіт

Створення різноманітного та інклюзивного робочого середовища: нова українська реальність?

(01.08.2021 – 31.12.2023)

Цей проект узгоджується з місією організації, а саме: сприяти створенню рівних можливостей, інклюзії та недискримінації для всіх малопредставлених груп українського суспільства з акцентом на системи прийняття рішень у суспільних, політичних та економічних процесах.

Основна увага проекту приділяється жінкам як групі, хоча дослідницький компонент включає більший список вразливих груп населення. На відміну від традиційного підходу «розширення можливостей» малопредставлених та вразливих спільнот, який передбачає, що представників цих груп необхідно змінити відповідно до встановлених домінуючими групами стандартів, ми бачимо силу в прийнятті відмінності. Знаючи сильні сторони один одного, ми матимемо можливість вдосконалюватись, доповнюючи один одного. Тому ідея полягає не в тому, щоб змінити тих, кого система не помічає, чи зробити їх більш помітними та привабливими, а навпаки, змінити систему, зробивши її більш різноманітною, інклюзивною та доступною. Таким чином, ми вважаємо, що ми можемо побудувати різноманітне та вільне від дискримінації суспільство, де кожен буде відчувати свою значущість, повагу до себе та зможе вільно розвиватись, реалізовуючи весь свій потенціал.