02.12.2021
В сфері науки, технології, інженерії та математики також існує певний гендерний дисбаланс та дискримінація. В Україні студенток, що навчаються в ВНЗ на технічних спеціальностях всього 23%, і 13% від цієї кількості - медична галузь. Слід враховувати той факт, що відсоток хлопців та дівчат які закінчують школу приблизно однаковий. ДПА та ЗНО, за статистикою, як дівчата так і хлопці здають на одному рівні, якщо різниця і є, то незначна. Чому ж тоді дівчата не так часто, в порівнянні з хлопцями, обирають технічні спеціальності та професії?
Можемо виділити декілька факторів, які впливають на цей вибір:
1) Упередженість середовища, в якому зростають дівчата та хлопці. Особливо це стосується пострадянських країн, де тематика гендерної рівності не фігурує в навчальній програмі загальноосвітніх закладів.
2) Різниця в оплаті праці. Подивившись на розрив в зарплатні між жінками та чоловіками однієї професії, дівчата змушені вибирати більш перспективну для них діяльність - наприклад журналістика або лінгвістика. Жінкам в середньому платять лише приблизно 80% від зарплати, що тримають чоловіки, які роблять ту саму роботу із тим самим стажем. В середньому, в науково-технічній сфері, чоловіки на 18% отримують більшу зарплату ніж жінки
Опитавши жінок, які працюють в ІТ сфері, про те,чи існує дискримінація в їх колективі, більшість відповіли що ні. Та отримавши дані про чисельність та стать співробітників, та про те, що керівні та координуючі посади обіймають чоловіки, ми з'ясували, що насправді ці організації не є толерантними чи інклюзивними. Основною проблемою в процесі запобігання дискримінації є лояльність та прийняття цього явища в соціумі. Явища, які нашим суспільством сприймаються як звичні, не завжди відповідають реальним нормам справедливості та рівності. Якщо для нас є нормою те, що в офісі працює більше чоловіків, ніж жінок, і це явище зовсім не визиває асоціацій з гендерною дискримінацією, то це не означає, що дискримінації на ринку праці в нас немає, а означає те, що дискримінацію на ринку праці просто не помічають, та не сприймають за прояв нерівноправності.
Якщо ж говорити про відкриті форми дискримінації в IT, то варто згадати про сексизм. Це не обов’язково повинен бути прямий сексизм, з конкретними та не завуальованими вчинками, які дискримінують жінок. Ні, сексизм в IT особливий. Це обмежене середовище, з локальним кліматом, гумором та цінностями. Це певний клуб, в якому ніби латентно існує одне негласне правило - «жінкам тут не місце». Чоловіки в цьому клубі жартують між собою, збираються пити пиво та грати в комп’ютерні ігри (що також є стереотипом) великим чоловічим IT-колективом, і коли жінка намагається стати частиною цього колективу, щоб мирно співіснувати, та отримувати задоволення від своєї професії, її цькують за невдалі спроби штучно адаптуватись до цієї так званої «bro culture» (культура сучасного товариського чоловічого спілкування). Таке відношення та упередження негативно впливають на продуктивність жінок в цій області, знижують їх інтерес в сфері STEM, та зменшують рівень самоідентифікації жінок з професіями STEM. Це означає що зовнішнє фактори значною мірою впливають на успіх. Часто в дівчат та жінок виникає страх підтвердити наступні стереотипи та упередження :
В математиці та інженерії потрібен чоловічий склад розуму
Підписатися на розсилку