13.09.2022
Протягом всього літа наша команда займалась створенням унікальної серії постів для сторінки Facebook. Основна ідея полягала в тому, щоб висвітлити життєві історії пересічних українок, які залишились вдома під час війни та продовжили працювати на користь країни. Ми провели 11 інтерв'ю з неймовірними дніпрянками, які поділилися з нами своїми почуттями, переживаннями, розповіли про свій досвід волонтерства, про свою буденність під час війни та як їм вдається боротися зі стресом.
Учасниці інтерв'ю, це представниці різних професій та видів діяльностей, таких як перукарка, стоматологиня, продавчиня, волонтерка, офісна робітниця та інші. Це дивовижні жінки, які не дивлячись на війну, продовжують жити в Україні та приносити користь. Хтось з учасниць принципово вирішив залишитись в Україні, деякі прийняли таке рішення оскільки не могли залишити тут своїх чоловіків чи літніх батьків. Більшість учасниць попри свою основну діяльність регулярно займаються волонтерством, допомагають біженцям, збирають гуманітарну допомогу для потребуючих. Під час написання постів нас не покидала думка про те, яку силу та витримку треба мати, щоб не зламатися в такий важкий час, та ще й допомагати іншим. Але наші респондентки стверджують, що саме волонтерська діяльність приносить відчуття, що ти і твоя робота корисні, це дає змогу частково впоратися зі стресом та почуттям неспроможності чи бездіяльності, з якими стикаються українці під час війни.
Найболючішою частиною всіх інтерв'ю є початок бесіди з нашими учасницями. Вони діляться своїми почуттями, які супроводжували їх від першого дня війни. Розгубленість, страх за себе та за рідних, втрата віри у майбутнє та злість. Все це призводить до регулярного стресу, панічних атак та депресії, але наші сміливі жінки поділилися своїми власними методами боротьби з негативними емоціями. Читання, рефлексія, скандинавська ходьба, заняття спортом чи йогою, волонтерство чи спілкування з друзями, це те, що справді допомагає відволіктись від жорстокої реальності.
У всіх українців з початком війни відбулась трансформація свідомості, переоцінка цінностей, все матеріальне відійшло на другий план. Немає нічого ціннішого за власне життя, життя близьких та віри в існування світлого майбутнього. Саме тому ми рекомендуємо цінувати власне здоровʼя, свій психологічний та психічний стан, та іноді давати собі можливість відпочити від виснажливої роботи чи безупинної волонтерської діяльності.
Також деякі учасниці інтерв'ю, це внутрішньо переміщені особи з Донецької та Луганської областей, які були змушені покинути свої домівки ще в 2014 році. Але через стільки років жахи війни продовжують їх наздоганяти. Ці жінки особисто знають, як це в один день втратити всі матеріальні здобутки, та почати нове життя в новому місті. Вони сповнені співчуттям та турботою про людей, які внаслідок повномасштабного вторгнення 24 лютого теж були змушені шукати новий дім.
Дуже чутливою та емоційною виявилася фінальна частина кожного інтерв'ю. Всіх респонденток ми питали про їх мрії та плани після завершення війни. Те, з якими натхненням вони уявляли цей день неможливо описати словами. Відповіді наших учасниць були пронизані спільною ідеєю про те, що більше не варто гаяти життя, ми мусимо побачити кожен куточок нашої чарівної неньки. Коли закінчиться війна ми всі поїдемо у велику подорож від українських Карпат до блакитного берега Криму. В колі сімʼї відсвяткуємо всі свята, які оминули нас в 2022 році. І звичайно ж всією країною подякуємо нашим відчайдушним та сміливим воїнам.
Підписатися на розсилку